Головна сторінка | RSS
Меню сайта







Категории каталога
Конспекти 5 класу [6]
Уроки історії рідного краю
Конспекти 6 класу [6]
Уроки історії рідного краю
Конспекти 7 класу [6]
Уроки історії рідного краю
Конспекти 8 класу [11]
Матеріали до уроків
Конспекти 9 класу [11]
Матеріали до уроку
Конспекти 10 класу [5]
Уроки історії рідного краю
Конспекти 11 класу [7]
Уроки історії рідного краю
Допоміжні матеріали [11]
Схеми, карти, таблиці...
Біографії історичних осіб [11]
Біографічні дані
ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ - 11 КЛАС [1]
ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ - 10 КЛАС [2]

"ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ" та історія рідного краю


Главная » Файлы » Конспекти 9 класу

Запорозька спадщина після зруйнування Запорозької Січі
[ ] 2010.Січень.10, 14:07

Урок 1. Запорозька спадщина після зруйнування Запорозької Січі

Політика російського уряду на півдні України

У 1774 р. після підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору та завершення російсько-турецької війни Російська імперія стала Чорноморською державою. Слід було розробити особливу політику щодо земель і населення колишніх Вольностей Запорозьких. Місцевій владі наказувалося не зловживати у ставленні до колишніх запорожців, надавати пільги тим, хто виявить бажання записатися до купецтва, міщанства або селянства. Створювалася система наглядачів, здійснювався перепис населення, складалися карти території – тільки так можливо було сподіватися на повне входження цих земель до складу імперії.

Землі Запорозьких Вольностей, Великій Луг, Хортиця

Великій Луг – постійно діючий господарський механізм, який привертав увагу російських урядовців. Природні умови, безпечність від набігів татар, багатство лісних угідь, звіра, птиці – все це робило ці території ласим шматком. Не залишився без уваги  і острів Хортиця, який був записаний за князем Г.Потьомкіним.

Запорозька старшина

Частину запорозької старшини за наказом російської імператриці були заарештовано та заслано у далекі куточки імперії (П.Калнишевський,  І.Глоба, І.Гараджа), деякі втекли на турецькі землі. 18 червня 1775 р. за наказом Г.Потьомкіна почали складати списки лояльної старшини та ізолювати невдоволених діями російського уряду. Лояльну старшину нагороджували, роздавали їм землі, надавали дворянські титули.

Запорозький зимівник

Після зруйнування Запорозької Січі зимівник залишався останнім притулком звитяжних козаків. Чисельні ватаги запорожців блукали Великим Лугом і врешті-решт осідали по зимівниках. За приблизними підрахунками загальна кількість їх становила 5767 одиниць. Нагальною потребою для російського уряду став контроль над запорозьким населенням – перевірялася достовірність відомостей про кількість населення зимівників, призначалися отамани на кожні 5-10 зимівники, але це була марна справа. У 1776 р. була зроблена спроба залучити колишніх запорожців до військової служби у новостворені Дніпровський, Луганський і Херсонський пікінерські поселені полки. Але і ця справа провалилася. Губернаторам було надіслано наказ обїхати території і впорядкувати питання з зимівниками. Почали перетворювати зимівники на слободи, надавати пільги тим козакам, які переселялися у контрольовані зимівники-слободи – вільно торгувати, ловити рибу, вони позбавлялися поштової повинності, звільнялися на 2 роки від усіх повинностей, могли утримувати хутора біля слобод. До тих хто відмовився від переселення у слободи, створював нові зимівники держава почала використовувати репресивні заходи – конвоювали до слобод, спалювали маєтки, накладали всі повинності та податки. У 1780-81 рр. російські урядовці активно почав знищувати запорозькі зимівники, це продовжувалося до 1792 р., але і тоді годі було думати, що вони повністю контролювали цей процес.

 

Дати для запамятовування

1774 р. - підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору

1776 р. – реформа пікінерських полків та спроба залучення до пікінерів запорожців

1779 р. – наказ про переселення козаків із зимівників до слобод

1780 р. – початок активного знищення зимівників

Запитання

1. Яке значення для російського дворянства мав Великий Луг?

2. Як можна оцінити дії запорозької старшини після зруйнування Січі?

3. Поясніть, чому російський уряд пішов на знищення зимівників та переселення колишніх козаків у слободи?

Домашнє завдання

Стор. 4-12

Додатковий матеріал:
Кючук-Кайнарджійський мирний договір (тур. Küçük Kaynarca Antlaşması) — мирний договір між Росією і Османською імперією, підписаний 21 липня 1774 в Кючук-Кайнджарджі, (Добруджа, Болгарія) фельдмаршалом Румянцевим і предстаниками Османської імперії ; завершив російсько-турецьку війну імператриці Катерини II. Підтвердив територіальні завоювання Росії в рамках попереднього Бєлградського мирного договору від 1739 року.

В умовах миру:
була домовлена незалежність від Османської імперії татар кримських, кубанських тощо, що залишаються у веденні султана тільки у справах віросповідння;
Росія утримує за собою Керч, Єні-Кале, Азов і Кінбурн, Кабарду на Кавказі, пониззя Дніпра;
російські торгові кораблі в турецьких водах користуються тими ж привілеями, що і французькі і англійські;
за Росією признається право захисту і заступництва християн в дунайських князівствах, зокрема в Молдавському князівстві;
Дозвіл на проходження російських суден через Дарданели;
Будівництво православної церкви у Стамбулі.

Османська імперія втратила Кримське ханство, якому вона була вимушена надати незалежність. Ханство, було номінально незалежним, фактично було залежне від Росії і було офіційно анексовано Росією в 1783. Також Росія отримала, узбережжя Азовського моря, але не мала права на будівництво фортець на узбережжі та каботажне плавання.

Цим мирним договором підкреслений момент, з якого починається поступове ослаблення Османської держави і одночасно з цим зростання впливу Росії на Балканському півострові. Османська імперія затягувала ратифікацію договору, прагнучи добитися перегляду умов, що стосуються в першу чергу Молдавії і Мунтенії. У цьому її підтримували європейські держави, стурбовані посиленням впливу Росії в дунайських князівствах.

В результаті Кючук-Кайнарджійського мирного договору посилився національно-визвольний рух населення Молдавії. Послідували низка звернень від влади князівства до Росії з проханнями контролю виконання зобов'язань Османської імперії і підтримки в розширенні автономії.

Скориставшись ситуацією, Росія підняла питання про статус князівства і в березні 1779 року була прийнята Айнали-Кавакська конвенція, оголошена частиною Кючук-Кайнарджійського договору. Ця конвенція підтверджувала юридичну силу поступок з боку Порти і перераховувала її зобов'язання перед Молдавією. Зокрема, князівству були повернені 15 сіл, приєднаних до турецьких райям. Молдавські представники в Стамбулі отримали дипломатичну недоторканність. Порта обіцяла не робити замах на свободу християнського віросповідання. Умови договору не могли бути відмінені султаном або його наступниками. Мирний договір передбачав і заснування російського консульства. Генеральне консульство в Молдавії, Мунтенії і Бессарабії було утворене в грудні 1779 року з резиденцією в Бухаресті. Проте фактично консульство почало роботу тільки у 1782 році із-за протидії Порти і низки західних країн. Османський уряд з метою перешкодити роботі російського консула дозволило в 1783 році відкрити австрійське, а в 1786 році і пруське консульство. Проте це тільки сприяло посиленню самостійності в зовнішній політиці Молдавського князівства.

28 грудня 1783 року було підписано ще одна угода між Росією і Портою, згідно якому остання знову зобов'язалася в точності виконувати положення Кючук-Кайнарджійського мирного договору, а також Айнали-Кавакської конвенції. Пізніше був уточнений порядок призначення і зсуву господарей Молдавського князівства, розмір і порядок стягування дані тощо. Подпісання Кючук-Кайнарджійського договору і подальших угод ослабило вплив Османської імперії на Балканах і послужило розширенню російський-молдавських політичних зв'язків.

Категория: Конспекти 9 класу | Добавил: varlakov
Просмотров: 1845 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
















 СОУ




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0